Ось і прийшло довгождане літо, скінчились сесії, здачі дипломів і все, що заважало жити. Після такого хочеться трошки свободи і відчути себе вільним, тому мандрівочка кудись подалі від дому, де тепліше і спокійніше саме те що треба. Є в мене дві подруги Зоряна і Анна, котрі ласкаво запропонували розділити з ними перебування в Джулинці і як основним моментом відвідати дендрологічний парк – «Софіївку». Гарно обдумавши всі «за», бо «проти» не виявилось ми вже стояли коло залізнодорожніх кас і брали квиточки на поїзд – Львів-Гайворон ( причіпний вагон до Джулинки).
Якихось 13-ть годин в поїзді і ми вже сім’я зі всіма хто розділяв з нами цю пригоду. Пів перша ночі, ми на місці призначення, ще декілька хвилин в авто і ось вона наша оселя на наступні три дні. Легенька вечеря, душ і в ліжко.
Зранку сніданок і знайомство з бабцею та дідусем (які виявились надзвичайно братерськими та доброзичливими). А дідусь просто краєзнавець, який охоче брався розказувати про рідний край, тяжче було з бабусею, котра сама з Уралу, але вміло володіла «центрально-українською» говіркою.
Так як ми приїхали відпочивати тому нас зразу повели в найкращі місця Джулинки – на річку (Південний Буг), де місцева молодь обладнала пляж для бадьорого часу проведення. В них тут було 3 зони, які почергово застосовувались для проведення дозвілля:
1) «Штабік» – зібраний з місцевої деревини де юнаки та юначки охоче практикувались в карточній грі «Козел» і вправно боролись з розповсюдженням алкоголю, особливо пива та «Revo», як на мене, після довгого спостереження другий став улюбленим місцевим шліфувальним засобом.
2) Поле для волейболу… тут, думаю, обійдемось без коментарів.
3) «Тарзанка» – геніальний винахід, я б таке казав в ванні кожному собі змайструвати. Я на ній провисів практично весь день. Мене здивувала поведінка старших юнаків по відношенню до малих – я не побачив ніякої дискримінації та зневаження, навіть коли черга на тарзанку сягала близько 10 -15 осіб.
Гарно надувшись на річці ми відпочили, попоїли і були готові до нічного життя Джулинки. Тут все було трішки складніше.
Зранку ми вирушили в «Софіївку» – парк площею 100 га, насичений рослинністю, та різного роду ландшафтними елементами, своїми оповідками та легендами. Парк ідеально підходить для мандрівки 2-х законних молодих людей. По приїзду додому знов більш менш стандартна вечірня програма – фольклорний обмін між регіонами України.
На останній день нам вирішили показати перлинку Джулинки – дамбу. Де ріка створила ідеальне місце для веселого проведення часу. Стрибки з висоти, стрімка течія, яка вміло тебе несла наповнювала твої плавки своєю силою, а дівчат позбувала елементів одягу.
Напакувавши нам ящик абрикосів ( моренів – по місцевому ) нас відправили назад до Львова. Прекрасна хоч коротко тривала ознайомча мандрівка.
З найкращими побажаннями
Марко Олексій