У середу 16 червня, двоє смалюхів Франківської колиби, двоє братів Назар Соколан та Іван Кисилиця після півтора річного та річного випробування, відповідно, досягнули ступеня Нетяги. Хлопці чемно виконали всі передбачені вимоги та добре зарекомендували себе в бурлацькому товаристві. Бажаємо їм не зупинятися на досягнутому, адже попереду багато непідкорених ступенів та пластових вершин.
Романе!
Наставляй велиткі міхи і збирай у них наші вітання з нагоди твоєї річниці того дня, “що вперше приголубив ласкою проміння із імли”.
Бажаємо здоровя, щастя, радості і доброї долі!
Дай Боже, Тобі Романе, з вірою у серці здобути свої вершини мрій, дійти у мандрах до омріяних куточків землі і при можливих життєвих негараздах вернутись назад до рідного порога!
Бажаємо успішного таборування з юнацтвом, легкого подолання дрімучості Лісової школи, плідної праці в КТК (Крайова таборова комісія) та якісної “перевірки” КМТ аж до морської засмаги і по тому всьому сповна сил і натхнення взятись за своє подальше навчання на магістерському рівні.
То ж Божої ласки і опіки та всіляких гараздів!
Свобода, 16 квітня 2010 р
ЕДМОНТОН, Канада. У л
истопаді 2009 року Меморіяльний фонд ім. Данила Гусара-Струка при Канадській фундації українських студій (КФУС) у Торонто був перенесений до Канадського інституту українських студій (КІУС) при Альбертському університеті, отримавши нову назву: Вічний фонд ім. Данила Гусара-Струка і Оксани Пісецької-Струк. На заклик громади статутний капітал фонду перед перенесенням був доведений до 100 тис. дол., щоб скористатися з урядової програми провінції Альберта про подвоєння коштів.
Головним завданням фонду є підтримання Програми з української літератури ім. Д. Гусара- Струка з метою її поширення в англомовному світі шляхом надання дотацій на літературознавчі дослідження, підготування наукових праць, переклади, сприяння доступу до мистецьких текстів через друк та електронні ресурси й організацію публічних лекцій і читань.
Фонд був заснований при КФУС завдяки внескам рідних і друзів св. п. д-ра Д. Струка невдовзі після його смерти в 1999 році. Д. Гусар- Струк і О. Пісецька народилися в Україні і після Другої світової війни приїхали до СІЛА. Захистивши 1970 року докторську дисертацію в Торонтському університеті, Д. Гусар-Струк майже ЗО років працював професором української літератури цього університету у відділі слов’янських мов і літератур.
Він також відомий як науковець, поет, перекладач, автор монографії „А Study of Vasyl Stefanyk: The Pain at the Heart of Existence” (1972) та підручника „Ukrainian for Undergraduates” (1978), який витримав кілька видань. Одним із найбільших його здобутків стала праця над монументальним довідковим проектом „Encyclopedia of Ukraine” у п’яти томах (1984- 1993) як відповідального, а згодом і головного редактора видання.
О. Пісецька закінчила Нотрдамський інститут та отримала бакаляврський ступінь з медичної технології в Коледжі ім. Гори св. Аґнії. Була членом Пласту, співала в церковному хорі й очолювала Балтиморський відділ Української студентської спілки Америки. У 1960 році переїхала до Канади, а у 1978 році одружилася з Д. Струком, ставши надхненником на спільній життєвій дорозі, розділивши його захоплення мистецтвом, музикою, театром, літературою й подорожами.
Одним з найпомітніших заходів, підтриманих фондом, стала Меморіяльна лекція ім. Д. Гусара- Струка, яка відбувається щороку навесні в Торонтському університеті, притягуючи численну студентську молодь, професуру й широку громадськість. З часу її заснування відбулося 10 таких лекцій, на яких виступили відомі літературознавці Марко Павлишин (Університет ім. Монаша, Австралія), Григорій Грабович (Гарвардський університет), Олег Ільницький (Альбертський університет), Мирослав Шкандрій (Манітобський університет), Віталій Чернецький (Маямський університет, Огайо), Тарас Кознарський і Максим Тарнавський (обоє з Торонтського університету), Тамара Гундорова (Інститут літератури, Київ) та ін.
Важливою справою є підтримання електронної бібліотеки української літератури, яка містить художні твори українських клясиків і сучасних авторів, праці з історії літератури, літературознавства, мовознавства, різні документи й архівні матеріяли (www.utoronto. ca/elul). На сторінці також розміщений журнал перекладів української літератури англійською мовою, який дозволяє талановитій молоді спробувати себе в мистецтві перекладу. Бібліотека є незамінним і легкодоступним джерелом для студентів і всіх любителів української літератури.
Чергове завдання - видання літературознавчої спадщини Д. Струка, а згодом й інших науковців української діяспори. На веб- сайті програми вже представлені всі 37 літературних есеїв д-ра Д. Струка, написаних англійською, українською й французькою мовами, а також літературознавчі праці Богдана Рубчака та записи всіх 10 меморіяльних лекцій (www. utoronto.ca/elul/Str uk-mem).
КФУС - це благодійна організація, покликана збирати фонди й інші ресурси на підтримання й розвиток українських студій в Канаді та за її межами. Діяльність КФУС можлива завдяки щедрості її доброчинців, які жертвують свої грошові внески, заповідають майно та створюють вічні фонди. Для підтримання Програми з української літератури ім. Д. Гусара- Струка через новий фонд можна звернутися на адресу КІУС: CIUS, 430 Pembina Hall, University of Alberta, Edmonton, AB, Canada T6G 2H8; тел: (780) 492-2973; електронна адреса: 5cius@ualberta.ca.
КІУС
З Днем народження, друже Ростиславе!
Вітаємо з святом твого початку підкорення світу!
То ж з нагоди цього святкового дня наші вітання і щирі побажання шлемо Тобі з Батьківщин на чужину.
Здоров’я міцного, щастя надійного, радості безмежної, удачі не мінливої бажаємо Тобі в цей день прийняти від Бурлацького товариства!
Хай збуваються мрії і задуми, хай кличуть у мандри дороги, хай до зірок щасливо минаються шляхи тернисті і шлях широкий завжди стелиться до рідного краю, коли вертаєшся назад!
Творчої наснаги у вітальній творчості!
І щоб не “висушила силу чужина проклята”!
То ж з роси Тобі, Ростиславе, і з води - такий привіт Бурлак з Полонини!
Шойно прийшов мені на електронну скриньку цікавий журнал.
В ньому натрапив навіть на статтю з бурлацького вишколу.
Можливо кому буде цікаво.
“Старші віком пластуни-сеніори поза Україною пам’ятають пластовий журнал «Там-Там», який протягом тривалого часу був джерелом цікавої пластової інформації. На сторінках цього видання можна було віднайти не лише інформацію з життя нашої організації, але й гумор, літературні і музичні спроби тощо. Журнал редагували члени 29 куреня УСП «Сіроманці», а поширювали його серед великого пластового братства переважно у США та Канаді.
Створений у 1954 році, «Там-Там» виходив у свій до 1971-го. Потім журнал призупинив існування, а Сіроманці віддали творчу енергію для інших пластових видань. Слово «призупинив» є правильно вжите, бо навесні 2010 року перше відновлене число журналу знову побачило світ. Тепер його редагують Сіроманці і Метропольної, і Української стеж. Голова Редакційної ради – пл. сен. Любомир Онишкевич, СМ (перший редактор «Там-Таму»), а відповідальний за випуск журналу – ст. пл. Роман Бдайцієв, який докладає основну кількість зусиль та креативу для того, щоби журнал і дизайном, і змістом приваблював читача.
Відновлений «Там-Там» виходитиме у світ щокварталу у вигляді електронного пластового журналу (на паперовому носії редакція його не друкуватиме). На п’ятдесяти сторінках цього видання Ви, шановні читачі, зустрінете публіцистику, інтерв’ю з цікавими особистостями, розповідь про важливі моменти пластового життя та анонси, найрізноманітніші цікавинки, а ще – практичні поради, гумор, мистецькі родзинки тощо. Але, як кажуть, краще один раз прочитати, аніж десять разів почути. Отож завантажуйте перше відновлене число «Там-Таму», і насолоджуйтеся текстами, приготованими для Вас численним товариством авторів журналу.
Завантажити перше число відновленого електронного пластового журналу “Там-Там” можна тут (.pdf, 14 МБ)
Редакція електронного пластового журналу «Там-Таму»: e-mail: tamtam@gmail.com, skype: panzer-jager, телефон: +380 (93) 327 99 18”
Провід Карпатської Полонини 1-го куреня УСП та 16-го куреня УПС “Ватага Бурлаків” сердечно вітає нашого Бурлаку Тараса Бойчука з 45-ми уродинами. Бажаємо нашому митцю творчого натхнення у всіх починаннях, життєвої енергії та бурлацького духу, що тіло тягне до мандрів та пригод!
Сердечно дякуємо за те що багатьох з нас “заразив” невиліковною та таємною бурлацькою хворобою і активно продовжуєш передавати молодому поколінню увесь досвід. Всім гуртом в цей світлий день бажаємо “Многая Літа!” і піднімаємо келихи за твоє здоровя!
Друзі Бурлаки, на нещодавній зустрічі із Сидом у Львові постало досить болюче питання до Ватаги. Мова йде про нашу рідну бурлацьку Комету, яка після своєї п’ятдесятилітньої історії видання є під загрозою зникнення.
Пропоную, закликаю і прошу все членство Ватаги - від Смалюхів і Нетяг до Бурлак і Зараз - долучитися до її наповнення. Для цього слід всі цікаві історії зі свого повсякденного та пластового життя нотувати, фотографувати на надсилати на мою електронну скриньку (stasIF@gmail.com) або розміщувати безпосередньо в блозі.
Хочу нагадати всім, що на наше прохання, завдяки Хіні, у скорім часі ми отримаємо весь комплект Комет від першого видання, у яких зберігається історія Ватаги від перших таборів та Рад до сучасного стану справ. Важко було б уявити, якби у 70-х роках Комета припинила своє існування.
п.с. також нагадую, що кожний Смалюх повинен зробити щонайменше 2 дописи в Комету
обговорити можна і треба на форумі Ватаги
Мандруй товариство.
“Христос воскрес!
Всі мабуть знають, що цих вихідних 10-11 квітня у Львові відбулося святкування 98-ї річниці складання першої пластової присяги та заприсяження Начального Пластуна.
Завершився перший день святкувань пластовою ватрою. На жаль, погода підвела організаторів, тому ватра відбулась не в парку Знесіння (де планувалось), а в приміщенні Львівської лінгвістичної гімназії. До підготовки ватри (коли ще гадали,що вона проведеться у парку) було проведено низку робіт, а саме: толока у парку, шукання, носіння дрів, побудова ватри, гасіння вогню))
Хочу подякувати, від імені організаторів ватри на День Пласту,
Вам:
осередковим куренів Ордену Залізної Остроги і Ватаги Бурлак, що відгукнулись на моє прохання і знайшли охочих приєднатись до робіт, пов’язані з підготовкою і будівництвом ватри,
членам цих куренів, а саме - Роману Пастуху, Андрію Паласу Володимиру Мисаку, Володі Колібабі, Миколі Шевчуку, Володимиру Яцику, Микиті Убийвовку, Ярославу Дмитришину, Ярку Кушніру, Олексі Марку, за те, що прийшли допомогти,
зв’язковому і курінному куреня ч.69 ім. Б.Хмельницького, що також не забули про обов’язок допомагати іншим,
і Хмельницьким - Арсену Данилюку, Гриценяк Павло, Шурін Микола, Димид Артем, Назар Комнацький, Мороз Маркіян, Мар’ян Дорогань, що прийшли допомогти))
Також не можна не згадати такі курені як: О.Пчілки, Б.Хмельницького(Завійський Ігор, Самойленко Тарас, Сенців Юрій, Юрко Зіланов), К.Зарицької, які взяли участь у толоці.
Нижче є ссилка, за якою Ви зможете переглянути кілька світлин))
http://picasaweb.google.com/marta.pasichnyk/
Прошу Вас осередкові, курінні, переслати всім вище згаданим це повідомлення.
Ви молодці))
З повагою та сподіваннями на подальшу співпрацю Марта Пасічник.”
Від усього серця щиро вітаємо Бурлаків із найсвітлішим весняним святом – Великоднем! Величне свято Воскресіння Христового спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно.
Хай пасочка у пічці не згоряє
І шиночка завудиться в огні,
Хай в вашій хаті свято не минає
І не зникають страви на столі.
Хай яйця стануть різнокольорові
За порухом одного писанка,
Хай хрін буде цілющим і здоровим
Й цвіте бузок на стрічці рушничка.
Хай дзвони в церкві ще гучніше дзвонять,
Хай ангел усміхнеться із небес,
Хай навіть кошички радіють і говорять:
„Христос Воскрес, воістину Воскрес!”
