Історія Львівської колиби

Автор пл.сен.праці Юрій Гладкий, ВБ.

Колибу Львів заклали і почали розбудовувати Орест Смішко (Сьмєх), Назар Зафійовський (Зофа), Андрій Павлович (Пітон), Андрій Андрейків, Денис Угрин, Мар’ян Крохмальний (Папа), Марко Бачмага, Назар Лукомський (Лу)

Хлопці почали активно діяти в Пласті і вже у 1996 році в Україні в Підлютому відбувається Велика Рада Ватаги Бурлаків. Вперше в Україн після дня 1-го листопада 1946 року. Карпатську Полонину творили Колиби Івано-Франківська, Львівська та Стрийська.

Виникають чудові можливості для розгортання діяльності і праці в Пласті. Але щось дало збій і у Колиби Львів не виникло сприятливих умов для діяльності. Причини різні, але мабуть основна в тому, що хлопці не змогли знайти ту нішу, ту особливу ділянку спеціалізаційного пластування, яке б стало візитною карткою Колиби і було притаманне духові і характерові Ватаги. Здавалось, що для Колиби у відзначці якої подертий черевик – легко визначитись на тих ділянках, які є суттю Ватаги. Щойно у 1998 році Денис Угрин реалізовує ідею Школи Інструкторів лещетарства. На школу інструкторами запрошуються члени КЛК, в ній беруть участь члени Карпатської Полонини. в тому числі і Колиби Львів. ШІЛ закладає основи для Колиби Львів. Основи ще невідомо чого, але „невідомо що“ через два роки реалізовується у проведення Лещетарських таборів Станиці Львів, які стають візиткою Карпатської Полонини і зокрема Колиби Львів.

Якісно новий рівень, чисельність учасників, досвідчена, вишколена і добірна ланка інструкторів – все це робить позитивний імідж бурлацьким лещетарським таборам, Колибі і Полониниі. У 2003 році лещетарський табір проходить зі статусом крайового. Лещетарство і лещетарські табори стають основною спеціалізацією для Колиби Львів.

Але скільки тої зими. Враховуючи чисельність юнацтва у Львівській Станиці колиба (не в противагу Стрийській) започатковує вишколи з альпінізму і скелелазання, які стають традиційними у Львівській Станиці. Це все відбувається у два етапи. Перший на Скелях Довбуша біля Бубнища і другий на Говерлі, який завершується сходженням 22 січня до Дня Злуки УНР-ЗУНР на цю вершину.

Набутий досвід дозволяє реалізувати ще низку цікавих заходів і акцій для юнацтва і старшопластунства. Це і мандрівка по Горганах у час золотої осені та мандрівка по замках Поділля.

На жаль виїхали за кордон дієві члени Колиби середини 90-х років минулого століття. Це і Денис Угрин, і Андрій Павлович, і Андрій Андрейків.

Про те історія Колиби Львів говорить, що знов ідейним натхненником і рятівником Колиби від застою постав Бозьо (Тарас Бойчук). Йому (не дійсному членові Пласту) вдається заполонити ідеєю Ватаги пл.сен.праці Юрія Гладкого і при підтримці „важкої артилерії“ Білого Джека (Богдана Яціва) на Скелях Довбуша у 2000 році під час Великої Ради Карпатської Полонини Юрка Гладкого прийняли у коло Бурлаків і він несподівано (мабуть для себе самого) став повноправним Бурлакою.

Варто відзначити постійне відчуття і розуміння Тарасом Бойчуком тих потреб, які стоять перед Колибою, Полониною і Ватагою. Постійне генерування ідей і цілей, які гуртують навколо себе Бурлаків, смалюхів і всіляких Зараз, вдихають нову поживу у здавалось би згасаючу ватру. Навіть не будучи дійсним членом Пласту (проблема з часом для проходження вишколу виховників УПЮ) він робить більше для Колиби ніж деякі дійсні члени.

Історія Колиби Львів триває. З 1999 року у Ватагу „притягують“ пл.сен.праці Юрія Гладкого, у 2000 році до Колиби примикає ст.пл.скоб Ігор Карабін – зв’язковий 43-го куреня УПЮ ім. Пилипа Орлика, який приносить багато нових ідей, а головне – свіжих сил. Свіжі сили – це молоде поповнення Колиби: ст.пл. скоб Остап Вихопень, ст. пл. скоб Андрій Котлярчук, ст. пл. скоб Микита Васильченко, ст. пл. скоб Андрій Семенюк, ст. пл. Іван Гаврилко, та Зарази Дмитро Дубиняк, Марко Ткач. Пізніше одразу по виході з юнацтва до колиби вступає пл. розв. Андрій Міськів, також ст.пл.прих. Назар Тимошик. Має сентенції до Ватаги і нещодавний виходець з УПЮ пл. розв. Богдан Шиманський. У 2005 році одружується із львівською пластункою зараза Стрийської колиби Тарас Чушак і переходить в члени Львівської колиби у зв’язку із переїздом до Львова. На початку 2006 року подають заяви в колибу Андрій Гулько та донедавна курінний підготовчого куреня Передові ст. пл. Ростислав Наумко. Смалюхи проходять випробувальний термін.

Як не дивно, але не зважаючи на те, що з 1990 року почали здійснюватись кроки з відродження Ватаги Бурлаків в Карпатській Полонині, щойно у 2001 році пл.сен.праці Юрій Гладкий зібрав всі необхідні папери включно з Бурлацькою правдою“, подав в КПС України і рішенням КПР України від 17 листопада 2001 року зареєстровано Карпатську Полонину I-го куреня Уладу Старших Пластунів та XVI-го куреня Уладу Пластунів Сеньйорів „Ватага Бурлаків“. Бурлаки офіційно поставили свою ногу в Україні десь в Горганах чи Чорногорі і заклали свою „головну Колибу“.

Колиба Львів постійно співпрацює з Карпатським Лещетарським Клубом і навіть свої сходини проводить в домівці КЛК. А щодо старшопластунських куренів, то дружні стосунки і співпраця налагодились з куренем „Чорноморці“, „Целібат Мурлики“, „Вовкулаки“ і навіть „Лісовими чортами“ по при всі їхні „чортівські штучки“.

Впродовж історії Колиби Львів її колибарями були Денис Угрин (1993 – 1995 роки), Орест Смішко (1995 – 2000 роки), Юрко Гладкий (2000 – 2002 роки), Остап Вихопень (2002 – 2005 роки), Андрій Котлярчук (2005 – 2006 роки), Богдан Шиманський (2006 – 2011), Маркіян Фецич  (2011 і до сьогодні). Впродовж історії Колиби Львів її колибарями були Денис Угрин (1993 – 1995 роки), Орест Смішко (1995 – 2000 роки), Юрко Гладкий (2000 – 2002 роки), Остап Вихопень (2002 – 2005 роки), Андрій Котлярчук (2005 – 2006 роки), Богдан Шиманський (2006 – 2011), Маркіян Фецич  (2011 і до сьогодні) Маркіян Фецич – колибар, який тримає руку на пульсі пластового життя і робить поступ з Колибою вперед.

Можна сміливо стверджувати, що Колиба прагне кожного року зреалізувати для юнацтва і старшопластунства низку заходів, що спрямовані, як на розвиток та плекання „сили тіла і духу“, так і здобуття вмілостей, які розвивають ці якості. То ж запрошуємо на наші традиційні заходи. А це:

Станичний та Крайовий Лещетарські табори “Школа Альпійського Лещетарства”
Вишкіл з альпінізму “Біла Гора”
Школа Інструкторів Лещетарства
Вишкіл із скелелазання “Крок по вертикалі”
Мандрівка по Горганах
Роверові змаги та смуги перешкод на загальностаничних зустрічах

Не завжди на все вистачає людських ресурсів і тому не все відбувається. Часом не виходить зорганізувати мандрівку, а буває, що на ШІЛ не зголошується достатня кількість учасників і тоді не доцільно витрачати кошти. Але Колиба Львів завжди готова до мандрів і не проти того, щоб своїм „подертим“ черевиком стоптати цілий світ і вернутись домів.